27.11.2025
2
0
0
Тема тирації країн в арбітражі трафіку досі викликає багато суперечок. Чому сьогодні країна може значитися в списку Tier-2, а завтра – перекочувати в Tier-1? На це впливають рівень доходів аудиторії, конкуренція серед арбітражників, місцеві закони, політика і те, як швидко змінюється ринок. У цій статті ми розберемо, що насправді стоїть за поділом на Tier 1, Tier 2 і Tier 3, чим ці групи відрізняються між собою, які у них особливості, ризики і перспективи.
Tier 1 – це умовний список країн в арбітражі трафіку, куди відносять найбільш платоспроможні та розвинені ринки. Це означає, що ГЕО в даній категорії мають такі особливості:
Коли кажуть «Тір 1», у багатьох в голові спливає рейтинг країн: США, Канада, Австралія, Нова Зеландія, Британія і вся «велика» Західна Європа. Всі впізнали той самий бурж, куди вкладати дорого і складно, але про який мріють новачки. Ці ГЕО, як і раніше, залишаються сильними гравцями, але сучасний Tier 1 вже давно не обмежується цим списком.
Якщо дивитися на свіжі кейси, статистику по доходах, швидкості інтернету, обсягу мобільного трафіку і поведінкові метрики, стає очевидно, що держави Близького Сходу і розвиненої Азії впевнено займають позиції серед Tier 1 країн. Це ті регіони, де аудиторія активно сидить онлайн, не боїться витрачати гроші, швидко приймає рішення і в цілому показує набагато здоровіші показники, ніж багато класичних «буржуазних» ГЕО.
Можна зробити висновок, що сучасний рейтинг Tier 1 має багато відмінностей від давно прийнятого списку. Сьогодні це не тільки «багатий Захід». Списки відрізняються на різних ресурсах, але ми хочемо виділити такі країни:
Важливо розуміти: статус Tier 1 – не нагорода, а показник реальної ситуації в світі на даний момент. Через рік розклад може змінитися, і історія вже знає десятки таких прикладів.
На відміну від вершини ринку, Тір-2 – це міцна, робоча середина, на якій тримається величезна частина арбітражу. І часто саме тут лежать найстабільніші профіти, тому що конкуренція помірна, аудиторія об'ємна, а ставки – нехай і не космічні, але цілком приємні.
Tier-2 позначають ті країни, де рівень життя нижчий, ніж у класичній буржі, але люди активно користуються інтернетом, здійснюють онлайн-покупки і нормально реагують на рекламу. Тут можна працювати практично з будь-якою вертикаллю: від нутри і товарки до дейтингу і гембли – і отримувати нормальні результати.
Якщо зібрати дані зі свіжих кейсів, партнерських таблиць і аналітики ринків, то список держав Tier-2 включає:
Гео в Tier-2 – це не компроміс, а часто саме ті країни, де арбітражник збирає стабільний профіт.
Ще аргументи на користь Tier-2:
Багато держав сильно виросли в економічному плані, поліпшили інтернет-інфраструктуру і обросли величезною мобільною аудиторією. Конкуренція в них поки не така шалена, як в Tier-1, а ринок живий і зростаючий.
До Tier-3 відносять найбідніші держави з низьким рівнем життя: слабка медицина, хитка система освіти, невисока купівельна спроможність населення. Ця категорія включає країни з низькими економічними показниками в регіонах Азія, Африка і Латинська Америка.
Особливості Tier-3 ГЕО:
Tier-3 виглядає хаотично і місцями непередбачувано, але це ГЕО, які знаходяться на стадії активного розвитку. Технічно інтернет-інфраструктура там тільки формується, мобільний інтернет нерідко нестабільний, а багато користувачів заходять в мережу виключно зі смартфонів старих моделей. Однак саме через такі умови трафік тут коштує копійки, а конкуренція залишається низькою.
У всій цій історії з тирами значення мають не конкретні таблиці з арбітражних пабліків, а твій реальний прибуток. Помилка у виборі ГЕО може коштувати тобі бюджету, саме тому «сліпо довіряти класифікаціям» – погана ідея.
Ринок змінюється швидше, ніж встигають оновлюватися навчальні гайди. Країни зростають економічно, аудиторія дорослішає, закони переписуються, інтернет стає доступнішим – і в підсумку вчорашній Tier-3 раптом починає давати CR краще, ніж перегрітий Tier-1. А спокійний Tier-2 несподівано перетворюється на точку входу, де профіт лежить буквально під ногами.
Щоб не промахнутися, важливо дивитися на реальні фактори, які формують якість трафіку: геополітика, рівень життя і економічні показники, доступ до інтернету, конкуренція на ринку, законодавство, платіжні методи. Кожен з цих факторів впливає на те, чи потрапиш ти в плюс. Тому «тирація» – це не догма, а лише орієнтир, який допомагає рекламодавцям виставляти ставки, а арбітражникам – розуміти, куди дивитися в першу чергу.

Коментарі (0)
Читачі ще не залишили коментарі, будьте першим!